Пам'ятка

«Покарання. Подумай, навіщо?»

 

Запам'ятайте сім правил:

   1. Покарання не повинно шкодити здоров'ю — ні фізичному, ні психічному (воно має бути корисним).

   2. Якщо є сумніви (карати чи не карати) — не карайте (ніяких покарань «про всяк випадок»).

   3. За один раз — одне покарання. Навіть якщо вчинків скоєно багато, покарання може бути суворе, але одне за все одразу. Покарання — не за рахунок любові. Ні в якому разі не забирайте подарунки на знак покарання.

   4. Пам'ятайте про час давності правопорушення. Якщо ви з'ясували, що вчинок скоєно давно, краще не карайте.

   5. Покараний — прощений. Сторінка перегорнулася, не згадуйте про це. Не заважайте починати життя спочатку.

   6. Покарання — але без приниження. Якщо дитина відчує перевагу вашої сили над її слабкістю, і вважає, що ви несправедливі — покарання подіє у зворотньому напрямку.

   7. Дитина не повинна боятися покарання.

 

 

Пам'ятка

«Як не потрібно карати і сварити»

 

     Не можна карати і сварити:

      - якщо дитина хвора;

      - якщо дитина не зовсім одужала після хвороби;

     -  якщо дитина їсть;

     -  після сну;

      - перед сном;

      - під час гри;

      - під час виконання завдання;

      - одразу після фізичної або душевної травми (бійка, погана оцінка, падіння),                         необхідно       перечекати, поки зупиниться гострий біль (але це не означає,

        що необхідно втішати         дитину);

     -  якщо дитина не справляється зі страхом, лінню, рухливістю, роздратованістю, із               будь-яким недоліком, але щиро намагається подолати його;

      -  в усіх випадках, коли у дитини щось не виходить;

      - якщо внутрішні мотиви вчинків найпростіших або найстрашніших порушень вам             не        відомі;

      -  якщо ви самі в поганому настрої, якщо втомилися, якщо роздратовані.

 

 

 

Пам'ятка

«Як не потрібно хвалити»

 

 

 Похвала має властивість наркотику: ще й ще! І якщо було багато і стало менше, або взагалі не стало, у дитини може виникнути стан непотрібності, самотності і, можливо, страждання.

 

   - Не можна хвалити за те, що досягнуте не своєю працею (фізичною,            розумовою, душевною).

   - Якщо дитина не заслужила, не долала труднощів — немає за що хвалити.

   - Похвали потребує кожна дитина, у кожної є своя норма похвали, ця норма завжди змінюється, треба її знати.Якщо дитина ослаблена, травмована фізично або душевно, хваліть її кожен день.